фінік

ФІ́НІК, а, ч.

1. Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами.

Ось він [виноградар] піднявся, і червоний берет квіткою загорівся на синяві моря. З-поміж покручених лоз, капусти й фініків сяють до мене очі (М. Коцюбинський);

Фінік канарський – одна з популярних декоративних пальм чорноморського узбережжя Кавказу (з газ.).

2. Плід цього дерева з червоно-брунатною шкірочкою та соковитим нудно-солодким м'якушем.

Одірваний фінік не вернеться знову На гілку свою (А. Кримський);

Тут і горіхи, і фіга, і фініки сушені в зморшках, Сливи солодкі, пахучі, у кошику яблука стиглі (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. фінік — фі́нік іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фінік — [ф’ін'ік] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
3. фінік — Дактиль, тамаринд  Словник чужослів Павло Штепа
4. фінік — -а, ч. 1》 Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами. 2》 Плід цього дерева з червоно-брунатною шкірочкою та соковитим нудотно-солодким м'якушем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фінік — фі́нік [від грєц. φοίνιξ (φοίνικος)] їстівний плід фінікової пальми.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. фінік — ФІ́НІК, ДА́КТИЛЬ діал. Тут і горіхи, і фіґа, і фініки сушені (М. Зеров); Чи ж я кинути в силі Свої цвіти пахучі та свій Плод — солодкі дактилі! (І. Франко).  Словник синонімів української мови
7. фінік — Фі́нік, -ка; -ніки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. фінік — ФІ́НІК, а, ч. 1. Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами. Ось він [виноградар] піднявся, і червоний берет квіткою загорівся на синяві моря. З-поміж покручених лоз, капусти й фініків сяють до мене очі (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах