Значення в інших словниках
-
фінік —
[ф’ін'ік] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
фінік —
Дактиль, тамаринд
Словник чужослів Павло Штепа
-
фінік —
ФІ́НІК, а, ч. 1. Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами. Ось він [виноградар] піднявся, і червоний берет квіткою загорівся на синяві моря. З-поміж покручених лоз, капусти й фініків сяють до мене очі (М.
Словник української мови у 20 томах
-
фінік —
-а, ч. 1》 Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами. 2》 Плід цього дерева з червоно-брунатною шкірочкою та соковитим нудотно-солодким м'якушем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фінік —
фі́нік [від грєц. φοίνιξ (φοίνικος)] їстівний плід фінікової пальми.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фінік —
ФІ́НІК, ДА́КТИЛЬ діал. Тут і горіхи, і фіґа, і фініки сушені (М. Зеров); Чи ж я кинути в силі Свої цвіти пахучі та свій Плод — солодкі дактилі! (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
фінік —
Фі́нік, -ка; -ніки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фінік —
ФІ́НІК, а, ч. 1. Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами. Ось він [виноградар] піднявся, і червоний берет квіткою загорівся на синяві моря. З-поміж покручених лоз, капусти й фініків сяють до мене очі (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах