фіоритурний

ФІОРИТУ́РНИЙ, а, е.

Стос. до фіоритури (у 1 знач.).

Фіоритурний стиль;

// Який має фіоритури.

Фіоритурний спів.

Значення в інших словниках

1. фіоритурний — фіориту́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фіоритурний — -а, -е. Стос. до фіоритури (у 1 знач.). Фіоритурний стиль. || Який має фіоритури. Фіоритурний спів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фіоритурний — ФІОРИТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до фіоритури (у 1 знач.). Фіоритурний стиль; // Який має фіоритури. Фіоритурний спів.  Словник української мови в 11 томах