фірманити
ФІРМА́НИТИ, ню, ниш, недок., діал.
1. Правити кіньми.
– Нема кому фірманити, – борониться дід. – Пожене невістка, – підсміхається чорнявий панич (Марко Черемшина).
2. Служити фірманом, візником.
Фірманити в пана.
Словник української мови (СУМ-20)