фірманити
ФІРМА́НИТИ, ню, ниш, недок., діал.
1. Правити кіньми.
— Нема кому фірманити, — борониться дід. — Пожене невістка, — підсміхається чорнявий панич (Черемш., Тв., 1960, 234).
2. Служити фірманом, візником.
Словник української мови (СУМ-11)