хазяйливий

ХАЗЯЙЛИ́ВИЙ, а, е.

Те саме, що хазяйнови́тий.

А пани-сусіди нашу панію похвалюють-величають – Ото хазяйлива! Ото розумна! Дарма, що молоденька, – добре б нам усім у неї вчитись! (Марко Вовчок);

Криві ворота, необмазана хата .. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру... (Панас Мирний);

Хазяйливий, працьовитий і – коли треба – навдивовижу хоробрий, він виконував свої обов'язки бездоганно (О. Гончар);

* Образно. На крутій гряді стоїть верба зелена кучерява, уся обсипана неначе жовтим пухом, колишеться од вітру й кадить на всі боки солодким духом, хазяйливії бджоли поважно так гудуть, впадають коло неї (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. хазяйливий — (який вдало веде господарство) хазяйновитий, господарний.  Словник синонімів Полюги
2. хазяйливий — хазяйли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. хазяйливий — I хазяїнів (хто, напр. син), хазяйновитий, хазяїнуватий хазяйновитий, хазяйнуватий II див. роботящий  Словник синонімів Вусика
4. хазяйливий — -а, -е. Те саме, що хазяйновитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хазяйливий — ХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ (який добре веде господарство, дуже дбає про нього), ХАЗЯЙЛИ́ВИЙ, ГОСПОДАРОВИ́ТИЙ, ДОМОВИ́ТИЙ, СТАТКОВИ́ТИЙ, ГОСПОДА́РНИЙ діал. — Що це сталося з Романом? Десь шляється, а овечок не загнав. Він же такий хазяйновитий, робить діло без загаду.  Словник синонімів української мови
6. хазяйливий — Хазяйли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хазяйливий — ХАЗЯЙЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хазяйнови́тий. А пани-сусіди нашу панію похвалюють-величають — Ото хазяйлива! Ото розумна! Дарма, що молоденька,— добре б нам усім у неї вчитись!...  Словник української мови в 11 томах
8. хазяйливий — Хазяйливий, -а, -е = хазяїновитий. Пани-сусіде нашу панію похваляють-величають: отто хазяйлива! МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Хазяйлива була вдова. Г. Барв. 304. Хазяйлива натура. Мир. ХРВ. 225.  Словник української мови Грінченка