хазяйнування
ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. хазяйнува́ти.
– Ну так ото, кажу, як відрізав собі князь земельки, – почав хазяйнувати. А тоді яке хазяйнування було? Насамперед заселити (Г. Хоткевич);
Ганка з великою радістю, після довгого блукання, поралася біля печі, втішаючись і ясним полум'ям і своїм хазяйнуванням (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)