хазяйнування
ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хазяйнува́ти.
— Ну так ото, кажу, як відрізав собі князь земельки,— почав хазяйнувати. А тоді яке хазяйнування було? Насамперед заселити (Хотк., І, 1966, 97);
Колгосп той до хазяйнування в ньому Хапунця був одним з передових не тільки в районі, а й в області (Вишня, І, 1956, 439).
Словник української мови (СУМ-11)