халатик
ХАЛА́ТИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до хала́т.
Венера без спідниці, боса, В халатику, простоволоса, К Вулкану підтюпцем ішла (І. Котляревський);
Дівчина стояла перед ним у синьому домашньому халатику і тапочках на босу ногу (В. Собко);
Дівчата-намотувальниці сиділи за своїми столиками у білосніжних халатиках (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)