Орфографічний словник української мови

халатик

хала́тик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. халатик — ХАЛА́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хала́т. Венера без спідниці, боса, В халатику, простоволоса, К Вулкану підтюпцем ішла (І. Котляревський); Дівчина стояла перед ним у синьому домашньому халатику і тапочках на босу ногу (В.  Словник української мови у 20 томах
  2. халатик — -а, ч. Зменш.-пестл. до халат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. халатик — ХАЛА́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хала́т. Венера без спідниці, боса, В халатику, простоволоса, К Вулкану підтюпцем ішла (Котл., І, 1952, 206); Дівчина стояла перед ним у синьому домашньому халатику і тапочках на босу ногу (Собко, Звич.  Словник української мови в 11 томах
  4. халатик — Халат, -та м. Верхняя длинная женская одежда сь пелериною. Літом (у неї) — голубий халат. Сим. 227. ум. халатик. Вона.... в голубому халатику. Сим. 227. Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса, к Вулкану підтюпцем ішла. Котл. Ен. V. 16.  Словник української мови Грінченка