халтурник
ХАЛТУ́РНИК, а, ч., розм.
Той, хто працює несумлінно, неакуратно, абияк.
Працівник, що робить речі за принципом “стук-грюк, аби з рук”, – це халтурник, людина без почуття власної гордості, любові до своєї професії (з публіц. літ.);
Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії якийсь халтурник з обласного центру, з упертістю маніяка просуває своє ерзац-мистецтво в маси... (О. Гончар);
– Я думаю, що не хвилюються лише байдужі люди і, знаєте, халтурники та нездари (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)