хамула
ХАМУ́ЛА¹, и, ж., діал.
Поганий суп.
Що ви їсте? Борщ, хамулу .. Що ви п'єте? Просту сивуху (О. Маковей).
ХАМУ́ЛА², и, ч. і ж., заст., розм., лайл.
Те саме, що хам і ха́мка.
– Чого ти на мене тикаєш? Я тобі не дам грошей за місяць. Ніяк не привчимо цих хамул, як треба розмовлять з панами (І. Нечуй-Левицький);
[Шмуль:] Ну, ти, хамула! Чого штовхаєшся? (С. Васильченко);
// Вайлувата, незграбна людина.
Словник української мови (СУМ-20)