Словник української мови у 20 томах

харитки

ХАРИ́ТКИ, ток, мн.

Католицький орден, заснований 1629 р. св. Вікентієм а Паулу. В Україні з 1652 р. Головна мета цього ордену – опіка над хворими, бідними й сиротами, керівництво шпиталями.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. харитки — Католицький орден, заснований 1629 св. Вікентієм а Паулу і св. Людовікою де Маріяк; в Україні з 1652; гол. мета: опіка над хворими, бідними й сиротами, керівництво шпиталями.  Універсальний словник-енциклопедія