харкання

ХА́РКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ха́ркати і звуки, утворювані цією дією.

* Образно. Один по одному, з кашлем і харканням, полинули в темінь ночі повільні .. удари. Північ! (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. харкання — ха́ркання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. харкання — -я, с., розм. Дія за знач. харкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. харкання — ХА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ха́ркати і звуки, утворювані цією дією. *Образно. Один по одному, з кашлем і харканням, полинули в темінь ночі повільні.. удари. Північ! (Смолич, II, 1958, 89).  Словник української мови в 11 томах