Орфографічний словник української мови

харкання

ха́ркання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. харкання — ХА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ха́ркати і звуки, утворювані цією дією. * Образно. Один по одному, з кашлем і харканням, полинули в темінь ночі повільні .. удари. Північ! (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  2. харкання — -я, с., розм. Дія за знач. харкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. харкання — ХА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ха́ркати і звуки, утворювані цією дією. *Образно. Один по одному, з кашлем і харканням, полинули в темінь ночі повільні.. удари. Північ! (Смолич, II, 1958, 89).  Словник української мови в 11 томах