харкати

ха́ркати

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. харкати — Хрякати, харкотіти.  Словник синонімів Караванського
2. харкати — Хрякати, хрякнути, вихрякувати, вихрякнути, повихрякувати, зіхрякувати, зіхрякнути, позіхря'кувати, нахрякувати, нахрякати, понахрякувати, похрякувати, похрякати, харкотіти, харкотнути, захаркотіти, нахаркотіти, похаркотіти, схаркотіти  Словник чужослів Павло Штепа
3. харкати — ХА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. І зачав той нечистивий харкати, плювати (С. Руданський); Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (М.  Словник української мови у 20 томах
4. харкати — Аю, -аєш, недок., вульг. Плювати. Харкаю у хустинку (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
5. харкати — -аю, -аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлю, прочищаючи горло; плювати мокротинням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. харкати — ПЛЮВА́ТИ (викидати з рота слину, мокротиння тощо), ВИПЛЬО́ВУВАТИ, СПЛЬО́ВУВАТИ, ПЛЮ́ХАТИ розм.; ПЛЮВА́ТИСЯ (також на когось, один на одного); ЧВИ́РКАТИ (ЧВІ́РКАТИ) розм., ЦВІ́РКАТИ розм., ЦИ́РКАТИ розм. (крізь зуби); ХА́РКАТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. харкати — ХА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров’ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (Коцюб., II, 1955, 156); З’являючись на млин ..  Словник української мови в 11 томах
8. харкати — Харкати, -каю, -єш гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка