Значення в інших словниках
-
харкати —
ха́ркати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
харкати —
Хрякати, хрякнути, вихрякувати, вихрякнути, повихрякувати, зіхрякувати, зіхрякнути, позіхря'кувати, нахрякувати, нахрякати, понахрякувати, похрякувати, похрякати, харкотіти, харкотнути, захаркотіти, нахаркотіти, похаркотіти, схаркотіти
Словник чужослів Павло Штепа
-
харкати —
ХА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. І зачав той нечистивий харкати, плювати (С. Руданський); Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (М.
Словник української мови у 20 томах
-
харкати —
Аю, -аєш, недок., вульг. Плювати. Харкаю у хустинку (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
-
харкати —
-аю, -аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлю, прочищаючи горло; плювати мокротинням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
харкати —
ПЛЮВА́ТИ (викидати з рота слину, мокротиння тощо), ВИПЛЬО́ВУВАТИ, СПЛЬО́ВУВАТИ, ПЛЮ́ХАТИ розм.; ПЛЮВА́ТИСЯ (також на когось, один на одного); ЧВИ́РКАТИ (ЧВІ́РКАТИ) розм., ЦВІ́РКАТИ розм., ЦИ́РКАТИ розм. (крізь зуби); ХА́РКАТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
харкати —
ХА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров’ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (Коцюб., II, 1955, 156); З’являючись на млин ..
Словник української мови в 11 томах
-
харкати —
Харкати, -каю, -єш гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка