харпак —
харпа́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
харпак —
див. бідний; жебрак
Словник синонімів Вусика
харпак —
А, ч., розм. Бідняк, злидар. А наїде феска яка, а наскочить синя кіраса — полонитимуть харпака смертним прасом. (ЗД:142).
Словник поетичної мови Василя Стуса
харпак —
ХАРПА́К, а́, ч., розм. Бідняк, злидар. Як умре багатир, дак іде увесь мир, а вмре харпак, дак тільки піп да дяк (Номис); – Свят, свят, свят! Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями (І. Нечуй-Левицький); Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора.
Словник української мови у 20 томах
харпак —
Бідняк
Словник застарілих та маловживаних слів
харпак —
-а, ч., розм. Бідняк, злидар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
харпак —
ХАРПА́К, а́, ч., розм. Бідняк, злидар. Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні (Коцюб., II, 1955, 96); — Свят, свят, свят! Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах