В давньогрецькій міфології богині краси й радості; (у римлян грації).
Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках
харити —
(грец. Charites), Харит, мн. У давньогрецькій міфології — три богині краси — Євфросинія (радість), Талія (процвітання), Аглая (блиск). Уже життя моє прожите, коли і як — то й не збагну. А десь за ґратами харити вістують радісну весну.
Словник поетичної мови Василя Стуса
харити —
Ить, 3-я ос. одн. 1. Стан небажання чимось займатись. По собі знаю, як тебе харшпь, то все — тим більше коли на носі вступ, екзамени, а кругом літо (Інтернет). 2. Погане самопочуття. 3. нарк. Наркотична абстиненція. 4. -рю, -риш, недок. Набридати. Риня! Ти мене вже починаєш харити (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
харити —
(-рю, риш) недок., кого. 1. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643.
Словник жарґонної лексики української мови
харити —
I хар`ити-рит, мн. У давньогрецькій міфології – богині краси й радості (у римлян – грації). II х`арити-рю, -риш, недок., перех., зах. Чистити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
харити —
хари́ти (грец. Χάριτες) в давньогрецькій міфології богині краси й радості (у римлян – грації). Три Х. – Євфросинія (радість), Талія (процвітання) і Аглая (блиск) вважалися доньками Зевса.
Словник іншомовних слів Мельничука
харити —
Харити, -рю, -риш гл. Чистить. Вх. Зн. 76. Всі птиці харили кирничку, те й пані казали. ЕЗ. V. 81.
Словник української мови Грінченка