харити
I хар`ити-рит, мн.
У давньогрецькій міфології – богині краси й радості (у римлян – грації).
II х`арити-рю, -риш, недок., перех., зах.
Чистити.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиI хар`ити-рит, мн.
У давньогрецькій міфології – богині краси й радості (у римлян – грації).
II х`арити-рю, -риш, недок., перех., зах.
Чистити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови