харчування
ХАРЧУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. харчува́ти і харчува́тися.
За возами йшли вантажені верблюди, за ними гнали отари, частково призначені для потреб Раїмського гарнізону, частково для харчування величезної маси людей (З. Тулуб);
– Ви повинні взяти з собою сяку-таку одежу та карбованців сто двадцять п'ять – сто п'ятдесят на харчування і дорогу за океан (М. Стельмах);
Горох використовують переважно на харчування у вигляді крупи (з наук. літ.);
Правильне харчування – запорука здоров'я, продовження життя і підвищення працездатності (з наук.-попул. літ.);
Харчування молоком матері забезпечує організм головним чином білковими речовинами і жирами (з наук. літ.);
Важливу роль у піднесенні матеріального добробуту населення нашої країни відіграє громадське харчування (з публіц. літ.).
2. Те саме, що харчі́.
Загубила торбу з хлібом... загубила харчування (Сл. Б. Грінченка);
Олександр передав Данилові торбу з харчуванням і браунінгами, трусонув брата за плечі: не бійся, мовляв (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)