харя

ХА́РЯ, і, ж., вульг., зневажл.

Обличчя.

Та тільки ж ви не потурайте на те, що він каже. Пішов він хоч раз на якесь зібрання? Хоч раз кому слід плюнув у харю (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. харя — І, ж., вульг. 1. Обличчя. Щось харя знайома у тебе («ТНМК»). ◇ Надавати в харю — побити. 2. вульг. Негарна дівчина. Фу, якась харя! Не уявляю, хто її на ведучу відбирав.  Словник сучасного українського сленгу