хвальковито
ХВАЛЬКОВИ́ТО.
Присл. до хвалькови́тий.
Мудриголови-мінометники притягли собі звідкись невеликий пожарний насос і викачували воду механічним способом, хвальковито демонструючи перед сусідами досягнення людської цивілізації (О. Гончар);
Божко хвальковито розповідав нам, що за два роки об'їздив буквально всі закутки республіки (Т. Масенко).
Словник української мови (СУМ-20)