хвальковито
ХВАЛЬКОВИ́ТО. Присл. до хвалькови́тий.
Мудриголови-мінометники притягли собі звідкись невеликий пожарний насос і викачували воду механічним способом, хвальковито демонструючи перед сусідами досягнення людської цивілізації (Гончар, III, 1959, 194);
Божко хвальковито розповідав нам, що за два роки об’їздив буквально всі закутки республіки (Мас., Роман.., 1970, 181).
Словник української мови (СУМ-11)