хвальковитість
ХВАЛЬКОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. хвалькови́тий.
Може, самовпевнена хвальковитість Сидоренка підштовхнула його, а може, бажання спробувати власні сили, собі самому довести, що на відважні вчинки здатний не тільки Кирило (Собко, Звич. життя, 1957, 6).
Словник української мови (СУМ-11)