хвальковитий
ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий.
Боячись, що мати почує його хвальковиті міркування, Аркадій одним оком злодійкувато зазирнув у щілинку попричинених дверей (Коп., Тв., 1955, 331).
Словник української мови (СУМ-11)ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий.
Боячись, що мати почує його хвальковиті міркування, Аркадій одним оком злодійкувато зазирнув у щілинку попричинених дверей (Коп., Тв., 1955, 331).
Словник української мови (СУМ-11)