Хвастовитий, хвастливий, с. ЧВАНЛИВИЙ; хвастуватий.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
хвальковитий —
хвалькови́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
хвальковитий —
див. хвалько
Словник синонімів Вусика
хвальковитий —
ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий. Боячись, що мати почує його хвальковиті міркування, Аркадій одним оком злодійкувато зазирнув у щілинку попричинених дверей (О.
Словник української мови у 20 томах
хвальковитий —
-а, -е. Те саме, що хвалькуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хвальковитий —
ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙ розм.
Словник синонімів української мови
хвальковитий —
Хвалькови́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хвальковитий —
ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий. Боячись, що мати почує його хвальковиті міркування, Аркадій одним оком злодійкувато зазирнув у щілинку попричинених дверей (Коп., Тв., 1955, 331).
Словник української мови в 11 томах