хвилевий
ХВИЛЕ́ВИЙ, а, е, розм.
Хвилинний.
На площі залягла хвилева тиша (І. Франко);
Цей хвилевий антракт у роботі був таким природним, таким конечним, що я мимохіть звернув увагу на робітника, який ні разу не покористувався ним (М. Коцюбинський);
Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення – се була літня хвилева знайомість (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)