хвилясто
ХВИЛЯ́СТО, присл.
Хвилями, у вигляді хвиль.
Хвилясто біліють поля, горбляться горбами, западають балками, і весь час крижано, тонко дзвенить поземкою цей суворий, ніби арктичний світ (О. Гончар);
Вітрило біле, як пісок, що хвилясто пересипається на косі (О. Копиленко);
Густа сивина смугою підіймалась від правої скроні, хвилясто спадаючи на лівий бік (В. Кучер);
Сніжок .. хвилясто закручувався на рівній поверхні бетону (С. Голованівський);
Хвилясто тягся клич плугатаря (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)