хвись
ХВИСЬ, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. хви́ськати і хви́сьнути.
Вхопив [Іул Енейович] камінчик, – прицілився, .. І Ремула по лобу хвись! (І. Котляревський);
Тут хвись! шабельки засвистіли, Цок-цок! – і іскри полетіли; Один другого полосять! (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)