хвись
ХВИСЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хви́ськати і хви́сьнути.
Вхопив [Іул Енейович] камінчик,— прицілився, ..І Ремула по лобу хвись! (Котл.. І, 1952, 237);
Тут хвись! шабельки засвистіли, Цок-цок! — і іскри полетіли; Один другого полосять! (Котл., І, 1952, 291).
Словник української мови (СУМ-11)