хвостяра

ХВОСТЯ́РА, и, ч.

Збільш. до хвіст 1, 3–8, 10.

Хижий лев .. зирить вдалину, збуджено поляскує себе по спині довжезним хвостярою, шкірить гострі зуби, від нетерплячки аж язика висолоплює (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. хвостяра — хвостя́ра іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хвостяра — -и, ч. Збільш. до хвіст 1), 3-8), 10).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хвостяра — ХВОСТЯ́РА, и, ч. Збільш, до хвіст 1, 3-8, 10. Хижий лев.. зирить вдалину, збуджено поляскує себе по спині довжезним хвостярою, шкірить гострі зуби, від нетерплячки аж язика висолоплює (Загреб., Шепіт, 1966, 29).  Словник української мови в 11 томах