хвостяра
ХВОСТЯ́РА, и, ч. Збільш, до хвіст 1, 3-8, 10.
Хижий лев.. зирить вдалину, збуджено поляскує себе по спині довжезним хвостярою, шкірить гострі зуби, від нетерплячки аж язика висолоплює (Загреб., Шепіт, 1966, 29).
Словник української мови (СУМ-11)