хвостяка
ХВОСТЯ́КА, и, ч. Збільш, до хвіст 1, 3-8, 10.
Здоровенний хвостяка (Сл. Гр.);
— І ти, може, скажеш, що Карпо дурний, гроші переводить, замість того, щоб купити яку хвостяку або свиняку на хазяйство… (Коцюб., І, 1955, 301);
— Мені б, Давиде Онопрійовичу, пару конячок на дві-три години. Заміс треба готувати на пташник. Там є пара хвостяк, та хотілося б якшвидше… (Добр., Тече річка.., 1961, 215).
Словник української мови (СУМ-11)