хиль

ХИЛЬ,

виг. Уживається як присудок за знач. хили́ти для визначення однократної дії.

Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. хиль — Хиль! меж., выражающее быстрое наклоненіе. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила. О. 1861. XI. Кух. 24.  Словник української мови Грінченка