химерність
ХИМЕ́РНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до химе́рний.
Михайло Михайлович просто вражений різноманітністю й химерністю барв виловленої риби (Л. Смілянський);
– А сюжету все ж таки нема .. Це життєві явища, події, казуси, анекдоти, людська химерність – усе що завгодно, підмічене більш-менш гострим оком (О. Донченко);
За вікном експреса пролітали сліпучо-білі березові гаї. Пролітали казкою, химерністю фантазій, і дівчина щось говорила співучо про ті берези (О. Гончар);
Андрій починав розуміти химерність своїх планів, але бажання якнайскоріше дістатися до Мархалівки залишалось однаково привабливим (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)