химерність
ХИМЕ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до химе́рний.
Михайло Михайлович просто вражений різноманітністю й химерністю барв виловленої риби (Сміл., Крила, 1954, 133);
— А сюжету все ж таки нема.. Це життєві явища, події, казуси, анекдоти, людська химерність — усе що завгодно, підмічене більш-менш гострим оком (Донч., VI, 1957, 621);
За вікном експреса пролітали сліпучо-білі березові гаї. Пролітали казкою, химерністю фантазій, і дівчина щось говорила співучо про ті берези (Гончар, Тронка, 1963, 291);
Андрій починав розуміти химерність своїх планів, але бажання якнайскоріше дістатися до Мархалівки залишалось однаково привабливим (Панч, Мир.., 1937, 88).
Словник української мови (СУМ-11)