химородити
ХИМОРО́ДИТИ, джу, диш, недок., розм., рідко.
1. Те саме, що химе́рити.
2. кого. Те саме, що чаклува́ти.
◇ (1) Хи́мороду химоро́дити, заст. – химерити, вередувати.
– Тобі здається, що він розсердився на тебе, а він, ледачий, химороду химородить (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)