химородний
ХИМОРО́ДНИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Примхливий, чудернацький, несправжній.
Часто, надто в негоду, згадував портім Мажуга того свого терпця. Міг би, мабуть, знайти собі прихисток як не в теплій людскій хаті, то в в якійсь покинутій – скільки їх тепер? – а бач, не хоче втрачати свою химородну волю (із журн.).
2. Здобутий чаклуванням.
Воску з-під цих бджіл не годиться давати на церкву, бо він не чистий, химородний (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)