хирявий
ХИ́РЯВИЙ, а, е.
Те саме, що хи́рний.
Хирява баба, як хирява макитра (Номис);
Щоб краще одурить Петра, Прикинувсь хирявим Мазепа (Є. Гребінка);
Світанок застав Михайла в ліску біля шосе, в хирявому сосновому ліску з низенькими кривими деревцями (П. Загребельний);
– Хирява шляхта на сеймі знов усе догори ногами переверне! (О. Стороженко);
* Образно. Сірий, хирявий день надвечір зовсім захворів і зчорнів. Холодний піт стікав з дерев і стріх, краплини його падали на пожовкле листя й тихо хлипали, немов хтось безпорадний .. без надії виливав свою повну жалю душу (Н. Королева).
Словник української мови (СУМ-20)