хитренько
ХИТРЕ́НЬКО.
Присл. до хитре́нький.
– О, ви – так правдива Діана! А з мене яка ж там Діана? – обізвалась Марта Кирилівна, ще й губи закопилила, але все хитренько поглядала на Христину (І. Нечуй-Левицький);
Іван розумно і хитренько примружив очі (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)