хитрунець

ХИТРУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

розм. Зменш.-пестл. до хитру́н.

* Образно. Є у мене олівець – Хитрунець і пустунець (із журн.).

Значення в інших словниках

1. хитрунець — хитруне́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хитрунець — див. хитрий  Словник синонімів Вусика
3. хитрунець — -нця, ч., розм. Зменш.-пестл. до хитрун.  Великий тлумачний словник сучасної мови