хихоньки
ХИ́ХОНЬКИ, ньок, мн., розм.
Сміх, жарти.
[Палажка:] І за чим тільки дивиться теє начальство, що воно не спиняє отих бездільників, отих босяків. Як почнуть, тільки смеркне, співи та хихоньки, то й до світа не заціпить їм (С. Васильченко);
Коли ж якийсь парубійко хотів ув'язатись за нею, вона безцеремонно з примовками і хихоньками зразу ж відшивала його (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)