хихоньки
ХИ́ХОНЬКИ, ньок, мн., розм. Сміх, жарти.
[Палажка:] І за чим тільки дивиться теє начальство, що воно не спиняє отих бездільників, отих босяків. Як почнуть, тільки смеркне, співи та хихоньки, то й до світа не заціпить їм (Вас., III, 1960, 149);
Коли ж якийсь парубійко хотів ув’язатись за нею, вона безцеремонно з примовками і хихоньками зразу ж відшивала його (Стельмах, І, 1962, 154).
Словник української мови (СУМ-11)