хихотання
ХИХОТА́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. хихота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Де-де [в класі] чути ще веселі шепти, притишене хихотання (І. Франко);
З печі роздалося півголосне хихотання (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)