хлипавка

ХЛИ́ПАВКА, и, ж.

1. Те саме, що хлип.

І його грубий, обривчасто-густий голос долітав звідти порваними хлипавками (М. Івченко).

2. Слабосила квола людина.

Отож тепер він хлопець при коні. Хоробрий хлопець, не якась там хлипавка (Л. Костенко).

3. діал. Клапан в музичному інструменті.

Значення в інших словниках

1. хлипавка — хли́павка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хлипавка — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
3. хлипавка — -и, ж., діал. Клапан у музичному інструменті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хлипавка — Хли́павка, -вки; -павки, -павок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хлипавка — Хлипавка, -ки ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.  Словник української мови Грінченка