хлист
ХЛИСТ¹, а́, ч.
1. Прут або ремінний батіг, що використовується при верховій їзді, дресируванні звірів і т. ін; різка,батіг.
Оддалік показався панич у ясному англійському костюмі, в жокейській шапочці і з хлистом у руці (Леся Українка);
Паночка тим часом сіла на найближчу лавку і швидко-швидко збивала з-під ніг камінці хлистом (Леся Українка);
На сцену виходить Марі-Клер. Вона в бриджах і високих лакованих чоботях. В руках хлист (В. Собко);
Хлист звивався в його пальцях, мов гадюка (Ірина Вільде).
2. Ляскіт, свист батога.
Їде віз без коліс, а батіг без хлисту (Номис).
ХЛИСТ² див. хлисти́.
Словник української мови (СУМ-20)