хлопцюга
ХЛОПЦЮ́ГА, и, ч.
1. Збільш. до хло́пець 1, 2.
Ну, вставай, хлопцюго! (Сл. Б. Грінченка).
2. розм. Те саме, що хло́пець 1, 2.
Долі ще змалу здаюся нелюбий, Я наймит у неї, хлопцюга приблудний (М. Петренко).
Словник української мови (СУМ-20)