хлудина
ХЛУДИ́НА, и, ж., розм.
Лозина, різка, хворостина.
Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Панас Мирний);
– Та он у Хоми Хомича онуки – фронтовики. А проте баба Горпина і тепер іще щовечора ганяє його круг хати хлудиною (А. Головко);
Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники, а це так заболіло і допекло... (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)