хлюпотати

ХЛЮПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ХЛЮПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

Підсил. до хлю́пати.

Сталь біжить по жолобу, як вода, і хлюпоче, і грає, падаючи в глибокий ківш (В. Собко);

Надворі все ще лляв дощ і було холодно. В черевиках було мокро, хлюпотіла вода (С. Чорнобривець);

За вікнами хлюпотів обложний, тихий дощ (Я. Качура);

Горілка в склянці хлюпотіла так, що аж на ліву руку мені полетіли бризки (Ю. Яновський);

На сніжних вибоях трясеться авто, Хлюпоче по ямках зчорнілих проталин (М. Бажан);

* Образно. Колос б'є росою в очі, А нива хилиться, хлюпоче... (М. Стельмах);

Хай хлюпоче пристрасть не остання З серця, наче з повного відра (П. Воронько);

Хлюпотить на обличчях слів Лоскотливий цнотливий легіт .. Тягнуть вишні до берега снів Матіоли невидимий невід (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. хлюпотати — хлюпота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хлюпотати — див. лити  Словник синонімів Вусика
3. хлюпотати — -очу, -очеш і хлюпотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до хлюпати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хлюпотати — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
5. хлюпотати — Хлюпоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть і хлюпота́ти, -почу́, -по́чеш, -чуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хлюпотати — ХЛЮПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ХЛЮПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до хлю́пати. Сталь біжить по жолобу, як вода, і хлюпоче, і грає, падаючи в глибокий ківш (Собко, Біле полум’я, 1952, 302); Надворі все ще лляв дощ і було холодно.  Словник української мови в 11 томах